Психологічний аналіз мотивів підліткового кібербулінгу

Вознюк О. М. Психологічний аналіз мотивів підліткового кібербулінгу // Всеукраїнська науково-практична конференція «Психологічне забезпечення освітнього процесу в умовах нової української школи» 7 листопада 2018 року м. Сєвєродонецьк

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МОТИВІВ ПІДЛІТКОВОГО КІБЕРБУЛІНГУ

Сьогодні проблема насильства в освітньому середовищі набуває своєї актуальності, адже під загрозою опинилась психологічна безпека особистості.

З розвитком інформаційних технологій в житті сучасного підлітка відбулися значні зміни: з’явилась віртуальна реальність, у якій спілкування та міжособистісні відносини переходять на новий, незнайомий для них рівень. Булінг стає небезпечнішим для особистості підлітка, так як може здійснюватися за допомогою інтернет-технологій. Вперше визначення поняттю «кібербулінгу» дав Білл Белс (Bill Belsey). На його думку, кібербулінг – це використання інформаційних та комунікаційних технологій, наприклад електронної пошти, мобільного телефону, особистих інтернет-сайтів, для навмисного, неодноразової та ворожої поведінки особи або групи, спрямованої на образу інших людей [5].

Виявлення мотивів підліткового кібербулінгу відкриє психологам можливість запобігти насиллю в Інтернеті. На підставі аналізу великого числа наукових досліджень ми виділили ряд мотивів кібербулінгу.

1. Проблеми в сімейних взаєминах. Нестача уваги з боку батьків – в результаті кібербулінг стає для підлітка єдиним способом для залучення уваги до своєї особистості. Надмірно ліберальний стиль сімейного виховання, відсутність лімітів на поведінку дитини, рамок дозволеного, тобто загальний недолік нагляду. Найбільш часто вдаються до кібербулінгу підлітки з найменшим батьківським наглядом. Сімейні конфлікти також збільшують ймовірність кібербулінгу серед підлітків [4]. Жорстка дисципліна, існування одного або більш видів насильства в сім’ї може викликати агресивність дитини. Занадто владні батьки прагнуть у всьому керувати своєю дитиною, пригнічуючи її волю, не допускаючи жодного прояву її особистої ініціативи і не надаючи їй можливості бути собою. В даному випадку кібербулінг виступає як завуальований протест проти існуючого стану речей, неприйняття дитиною ситуації підпорядкування, висловлення незгоди із заборонами.

2. Низький рівень розвитку емпатії. На думку багатьох науковців, емпатія – особистісна властивість, яка має соціальну природу і, як будь-яка соціально обумовлена властивість, піддається цілеспрямованому формування. Дослідження показали, що 40% учнів співчувають своїм жертвам в Інтернеті та їх не мучить совість. Замість цього, багато підлітків повідомили, що заняття кібербулінгому допомагали їм відчувати себе веселими, відчувати свою популярність та силу [6].

3. Прагнення до переваги як досягнення найбільшого з можливого, за А. Адлером, є фундаментальним законом людського життя. Перевага як мета може набувати як негативного (деструктивного) так і позитивного (конструктивного) напрямку. Позитивний враховує благополуччя й інших людей (розвинений соціальний інтерес). В основі концепції соціального інтересу лежить те, що люди підпорядковують свої особисті потреби інтересу соціальної користі. Передумови соціального інтересу вроджені, але вони вимагають усвідомленого розвитку в соціальному оточенні (перш за все, в сім’ї). Негативний напрямок виявляється у людей зі слабкою здатністю до адаптації, у тих, хто бореться за перевагу егоїстичною поведінкою. Прикладом прагнення до переваги серед підлітків може бути, наприклад, боротьба за соціальний статус в групі однолітків.

4. Суб’єктивне почуття неповноцінності, або комплекс неповноцінності – сукупність психологічних і емоційних відчуттів людини, що виражаються в почутті власної ущербності та ірраціональної віри в перевагу оточуючих над собою. Кібербулінг містить всі необхідні причини для компенсанціі власної неповноцінності – від створення віртуального (суб’єктивно ідеального) образу Я до самоствердження через приниження іншого. Крім того, таким дітям зазвичай властива низька самооцінка.

5. Розвага. Кібербулінг може початися і зі звичайного жарту (Л. Найдьонова). Зигмунд Фрейд глибоко вивчав людські несвідомі мотивації та розцінював гумор як символічне знищення ворога. Взагалі, знищення – це мета неприкритої лютої агресії. На жаль, багато підлітків вважають, що оприлюднення безглуздих фотографій або особистої інформації – це цікаво, розважально. Але в подальшому жарт може отримати свій розвиток в інтернеті та вже не піддається контролю [3].

6. Заздрість. Заздрість – те ж суперництво, тільки приховане: людина прагне перемогти, але змагається як би всередині себе, ведучи рахунок вже тоді, коли уявний суперник про це і не підозрює [2].

7. Помста. Помста починається з нападу обурення, подібного до внутрішнього вибуху, який викликаний несподіваними і несправедливими подіями. Помстою, як правило, оволодівають ті, хто вже одного разу піддався кібербулінгу, і потерпілий вважає, що його кривдник це заслужив. При цьому виникає відчуття полегшення і виправдання за те, що вони пережили.

8. Конформізм. Конформізм виявляється в схильності уникати самостійних рішень, в пасивній, пристосуванській орієнтації на сприйняття готових рішень, стандартів поведінки, оцінок.

9. Відсутність вміння вирішувати конфлікти. З огляду на особливості розвитку особистості в пубертатний період, ми розуміємо, що конфлікти – невід’ємна частина, атрибут дорослішання та емоційного розвитку підлітка, який ще не здатний вдатися до конструктивного діалогу з опонентом. В Інтернеті величезна аудиторія слухачів, за допомогою якої кібербулер відчуває себе більш сильним і переходить на новий, більш просунутий, рівень відстоювання своїх інтересів, крім того інший учасник навіть не здогадується, хто його опонент під час конфлікту. Нерівномірність сил призводить до того, що скривджений не може в повній мірі постояти за себе, нездатний до опору, повністю беззахисний.

10. Індивідуально-особистісні характеристики індивіда. Акцентуація є варіантом психічного здоров’я (норми), який характеризується особливою виразністю, загостреністю, непропорційністю деяких рис характеру всьому складу особистості та веде її до дисгармонії. Але при певній явній акцентуації підліток може бути найбільш схильний до кібербулінгу.

Але, крім мотивів кібербулінгу, існують так звані сприятливі причини, що дозволяють кривдникові здійснити задумане. До них відносяться: стрімке зростання інформаційних технологій; доступність інформації в усіх її проявах; латентність кібербулінгу для дорослих; ілюзія анонімності; публічність приватної інформації підлітків в соціальних мережах (особисті фото, адреса, телефон тощо); провокаційні дії самих жертв, які викликають у однолітків здивування; безкарність з боку адміністрації сайтів і закону; відсутність комп’ютерної компетентності у підлітків через те, що дорослі (вчителі, батьки) недостатньо уваги приділяють інформуванню дітей про безпеку при користуванні комп’ютером, а також не стежать за активністю дитини в Інтернеті.

Кібербулінг має цілком конкретні негативні наслідки й становить серйозну небезпеку для повноцінного розвитку особистості школяра та формування безпечного освітнього простору. Очевидно, що рівень поширення кібербулінгу у підлітковому середовищі серед школярів зростатиме. Цьому активно сприяє інтенсивна та значною мірою агресивна медіасоціалізація підростаючої особистості, науково-технічний прогрес в інформаційній сфері та бажання учнів випробовувати свої можливості у галузі нових комунікативних технологій.

Таким чином, можна зробити наступний висновок: поява такого феномена як кібербулінг обумовлено не лише рядом вікових мотивів, але і наявністю особливих соціально-інформаційних причин, що сприяють його поширенню.

Список використаних джерел та літератури

1. McAfee: исследование «Подростки за компьютером-2014: вопросы защиты личной информации, общения в социальных сетях и кибербуллинга» // Технологии в образовании: новости и события  URL: http://nios.ru/node/11668

2. Карепова Э. В. Феномен зависти: палач и жертва в одном чувстве // ПСИ-ФАКТОР. URL: http://psyfactor.org/lib/envy.htm

3. National Crime Prevention Council «Teens and Cyberbullying» // EXECUTIVE SUMMARY OF A REPORT ONRESEARCH / Released February 28, 2007.

4. What Causes Teens to Become Cyber Bullies? // GoodTherapy.Org. URL: http://www.goodtherapy.org/blog/teenscyberbullying-risk-factors-1025123
5. Belsey B. Cyberbullying: An Emerging Threat to the «Always On» Generation. URL: http://www.cyberbullying.ca/pdf/Cyberbullying_Article_by_Bill_Belsey.pdf

6. Gordon S. 8 Reasons Why Kids Cyberbully Others // About Health URL: http://bullying.about.com/od/Cyberbullying/a/8-Reasons-Why-Kids-Cyberbully-Others.htm